| Історія Лавриківської ЗЗСО сягає 19 ст. Корінний житель села Залужний Кирило був першим вчителем. Є документи, які підтверджують його право вчителювання. Цей документ має назву “Розпізнавча карта”, виданий Генеральним губернаторством Повітовим Староством Рава-Руського округу Галіція . В документі вказано, що Залужний К. має звання вчителя. Цікаво, що в документі є вказано приналежність до релігійної конфесії – греко-католик. Іншим документом, що підтверджує особу вчителя є Лігетемація (посвідчення). |
| У 1882 р. в селі діяла початкова школа. Це була 4-класна школа, в якій ряд предметів викладали польською мові. Наступними джерелами наших пошуків були Шематизми – щорічний вісник церковного деканату. Із Шематизму 1913 року ми дізнались про те, що священиком в нашому селі був Мінчакевич (з 1876р. до 1912р.).Школа в цей час була філіальна з російською мовою викладання. Священик вів просвітницьку роботу. |
У 1912 році було дві школи в Лаврикові і Окопах. Одна з двома вчителями, а в Окопах з одним, в Зубейках одна школа з вчителем з російською мовою викладання. В 1926 р. був священик Йосип Криса. Для нього побудували біля церкви дерев’яний будинок, що складався з двох кімнат – в одній жив священик, а в другій відкрили школу. В 1955р. цей будинок розібрали і перевезли на теперішнє шкільне подвір’я . Він стоїть і досі.
Отець Венгринович відкрив школи. В с. Лавриків однокласну з українською мовою навчання, хоч сам був москвофіл. Всього дітей було 135. На Кіптях було 92 учні. В с. Зубейки 82 учні. З 1926 р. по 1940 р. одним із вчителів був Савдик Андрій. Він був гарним художником, писав вірші.
З початку другої світової війни школи і далі існували. З 1939 року одною з вчителів була Стойко Юлія Кирилівна. А з наступного 1940 р., її чоловік Стойко Дмитро Федорович. Разом вчителювали до 1948 р. В ці роки до школи на науку приходив і священик Салук Пантелеймон, який викладав релігію.
Після закінчення другої світової війни були прислані вчителі зі східної України. Це були дві вчительки Олена Самар і Тетяна Мазепа, родом із Полтавщини. У 1952 р. приміщення, що раніше слугувало млином і молочарнею, переобладнали на класи і відкрили семирічну школу. Сьогодні в цьому приміщенні навчаються учні 10-11 класів. Початкові класи школи навчалися у приміщенні колишньої клебанії аж до завершення будівництва нового корпусу школи. В 1955р. школі надали статус середньої. У 1957 р. відбувся перший випуск учнів, які одержали повну середню освіту.
Сучасний вигляд будинку, перенесеного в 1955 р. на шкільне подвір’я
В 1965 р. розпочалось будівництво нового приміщення школи, яке було завершене в 1967 році. Зараз у ньому навчається учні 5-9 класів. У 2007 р. школа набула більш привабливого вигляду, завдяки ремонту, який зроблений за кошти жителів і спонсорів села. Було замінено покрівлю, вікна, двері, оновлено фасад.
У 1975 р. було побудовано пришкільний гуртожиток для дітей, яким було далеко ходити до школи (в нас є присілки віддалені від школи на 3-4 км.). Тепер це приміщення переобладнали під класи і тут навчаються учні 1-4 класів, міститься шкільна бібліотека, комп’ютерний клас, шкільна їдальня.
Другий корпус школи
Сучасний вигляд другого корпусу школи
| Завдяки програмі «Шкільний автобус» у 2004 р. наша школа отримала новенький автобус, який виконує чотири рейси, підвозячи дітей із сіл Городжів, Панчишини, Кіпті, Зубейки, Бабії. На жаль, число учнів і класів постійно зменшується. Так, якщо у 1978 році в школі навчалося 725 учнів, то зараз – 292 учні. Їх навчають – 32 вчителі. |